У мальків золотої рибки довжиною близько 3 см вивчали їх рух у вузькому каналі, підраховуючи кількість спонтанних поворотів у різні боки. Приблизно третина рибок віддавали перевагу здійсненню поворотів у правий та лівий боки, їх кількісне співвідношення складало 1,5 - 1,0 відповідно. У двох третин рибок рухова поведінка була амбілатеральною. В експериментах з примусовим 10-хвилинним обертанням рибок (тих, що віддавали перевагу поворотам у правий бік, - за годинниковою стрілкою навколо довгої осі тіла, поворотам у лівий бік - проти годинникової стрілки) асиметрія їх поведінки дещо згладжувалась, і більша кількість рибок ставали амбілатеральними в своїх преференціях боку повороту, проте після добового й дводобового відпочинку попередня асиметрія рухової поведінки в них повністю відновлювалася. Примусове обертання таких самих рибок у протилежний бік не впливало на асиметрію у виборі повороту. Вироблення в рибок адаптації (резистенції до стомливої тривалої вестибулярної стимуляції) призводило до деякого згладжування моторної асиметрії, у цілому не порушуючи її характеру. За результатами експериментів припущено, що в помітної частини особин золотих рибок (подібно до інших тварин і людини) існує природжена асиметрія моторної функції з чіткими перевагами або правого, або лівого напрямку повороту. Ці співвідношення можуть згладжуватися за експериментальних дій, але потім відновлюватися, тобто вони є стійкими й принципово не трансформуються. Припущено,

що асиметрія моторної поведінки золотої рибки у вузькому каналі може бути адекватною передумовою для наступного з'ясування морфологічної асиметрії мозку та моторних центрів, керуючих поворотами тіла рибки.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"