Мета дослідження - вивчення головних порушень роботи електрокардіостимуляторів (ЕКС) і оцінка параметрів, що найчастіше потребують коригування в післяопераційний період. Порушення ритму у 54-х пацієнтів з імплантованими двокамерними серцевими стимуляторами спостерігали протягом 2-х років. Параметри електростимуляції - амплітуду, тривалість імпульсу, передсердношлуночкову затримку та передсердний рефрактерний період, чутливість системи по кожному з каналів оцінювали кожні 6 міс. Закінчили весь період спостереження з збереженням двокамерної кардіостимуляції у 52-х хворих, 2-х пацієнтів перевели на шлуночкову кардіостимуляцію через перехід фібриляції передсердь у постійну форму. Найчастіше показаннями для перепрограмування були порушення передсердної детекції - 39 випадків (72,2 %), особливо в разі порушень ритму передсердь - 36 випадків (66,6 %), шлуночків - 3 випадки (5,5 %). Збільшення порога стимуляції (12 випадків, або 22,2 %) і зміщення електрода (2 випадки, або 3,7 %) були головними причинами клінічних виявів порушення кардіостимуляції. Доведено, що десинхронізація ритму передсердь і шлуночків є найчастішим і найскладнішим для діагностики порушенням двокамерної електрокардіостимуляції. Невід'ємною частиною аналізу ритму передсердь є тимчасове перепрограмування ЕКС у режим VDD.

• Гринь Владислав Костянтинович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"