Проаналізовано роль і місце епохи Відродження у формуванні європейського бачення свободи особи, її меж, співвідношення свободи індивіда й обмежувальної ролі суспільних інститутів, а також духовно-інтелектуальну напругу тогочасного суспільства, яка зродила геніїв Відродження і вже достатньо утвердила право особи на самовираження, зумовлене відповідальністю, яку неможливо перекласти на іншого. Зроблено наголос на усвідомлення вже тогочасними мислителями складності та суперечливості наслідків свободи особи за одночасного утвердження ідеї, що іншого шляху для людини немає.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"