Проаналізовано дані 85-ти пацієнтів з вегетативною дисфункцією синусового вузла (ВДСВ). Вік хворих становив від 16-ти до 37-ми років, у середньому (<$E 24,92~symbol С~6,11>) роки. Усім хворим проводили електрофізіологічне дослідження зі стандартних протоколів, що передбачало реєстрацію ЕКГ у 12-ти стандартних відведеннях, аналіз варіабельності ритму, проведення черезстравохідного електрофізіологічного дослідження (ЧпЕФД) з атропіновою пробою, холтеровський моніторинг ЕКГ (ХМ ЕКГ). Результати дослідження засвідчили, що: диференційована діагностика ВДСВ повинна грунтуватися на комплексній оцінці показників, що характеризують, з одного боку вегетативний статус, з іншого, функціональний стан серцево-судинної системи (ЕКГ, ЧпЕФД, ХМ); у структурі ВДСВ можна виділити три типи порушень вегетативного дисбалансу: ваготонію, амфотонію, адренергію. Ваготонію спостерігали у 36,4 % випадків, амфотонію - в 43,5 %, адренергію - в 20 %; з ВДСВ групу амфотонії варто розглядати як варіант норми зі зниженою толерантністю до навантаження. У хворих з ваготонією парасимпатичні впливи на СВ переважають над симпатичними, а з адренергією - парасимпатична система недостатньо обмежує підвищений симпатичний тонус.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"