У післяжнивних посівах сої в Криму на зрошуваному південному чорноземі вивчено дію аміачної селітри, вуглеамонійних солей та екологічного карбамідного добрива в дозах N30-60 на симбіотичну азотфіксацію, урожай та якість зерна скоростиглих сортів сої Кріпиш і Полянка. За автотрофного живлення азотом усі види добрив істотно підвищували урожай зерна сої на 1,4 - 4,5 ц/га і вміст в ньому "сирого протеїну" на 1,1 - 4,0 % залежно від дози. Нітрагінізація збільшувала урожай зерна сої сорту Кріпиш на 5,7 - 7,1 ц/га і вміст в ньому "сирого протеїну" на 5,2 - 8,6 %, а дія азотних добрив сумісно з нею на дані показники була незначною. У сорту Полянка прибавка від нітрагінізації становила 2,5 - 3,3 ц/га, а збільшення вмісту "сирого протеїну" в зерні - 3,9 - 5,7 %. Азотні добрива незалежно від форми додатково підвищували урожай зерна інокульованих рослин сорту Полянка на 1,0 - 2,2 ц/га при дозі N30 і на 2,5 - 4,1 ц/га при дозі N60. У ході цього спостерігали зростання вмісту "сирого протеїну" в зерні на 0,4 - 2,0 %.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"