Висвітлено питання впливу лосартану на стан ендотеліальної дисфункції (ЕД), вазозалежну дилатацію, яку оцінено за допомогою ультразвуку високої частоти. Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності (ХСН) з використанням диуретиків, серцевих глікозидів та інгібіторів АПФ призвела до вірогідного поліпшення стану ЕД, яку оцінювали за динамікою показників плазмових концентрацій ЕТ-1 і цГМФ та ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії. Встановлено, що у пацієнтів, які приймали лосартан, рівень плазмової концентрації ЕТ-1 вірогідно більше змінюється з прогресуванням ступеня тяжкості серцевої недостатності. Концентрація цГМФ у плазмі крові під впливом терапії лосартаном змінювалась у всіх пацієнтів без зв'язку зі стадією серцевої недостатності. Підвищення швидкості кровотоку після компресії плечової артерії та зростання її діаметра спостережено як у хворих, яким проводили стандартну терапію ХСН, так і у тих, хто вживав лосартан, без істотних розбіжностей.

• Рудик Юрій Степанович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"