Зазначено, що останніми роками зростає частка хворих на мітральну недостатність (МН), яким проводять реконструктивні операції, та удосконалюється методика ЕхоКГ. Мета роботи - ретроспективне дослідження можливостей ЕхоКГ адекватно оцінити достовірність клапанозберігаючої операції у хворих на МН. Проведено аналіз 84-х послідовних випадків хірургічного лікування "чистої" МН за період з вересня 2000 р. до жовтня 2004 р. Всім хворим виконували ЕхоКГ з особливою увагою на виявлення механізму МН і можливості реконструктивного втручання, ймовірність якого оцінювали як високу, середню чи низьку. МН розцінили як функціональну у 6-ти випадках (7,2 %), органічну з гіпермобільністю стулок - у 60-ти випадках (71,4 %), органічну без гіпермобільності стулок - у 18-ти випадках (21,4 %). Пластичні втручання на клапані як первинну операцію виконали 34-ом хворим (40,5 %). Найчастіше проводили пластику клапана у випадках функціональної МН (83,3 %), за органічної

МН з гіпермобільністю стулок - у 41,7 % пацієнтів, переважно з відривом чи пролапсом середнього сегмента задньої стулки. За органічної МН без гіпермобільності стулок пластичні втручання провели лише у 22,2 % випадків. Доопераційно оцінена достовірність реконструктивної операції виявилася достатньо точною. З 29-ти випадків, де ймовірність визначено як високу, пластичне втручання виконали у 21-го (72,4 %), а у разі середньої достовірності - в 11 з 23-х випадків (47,8 %). Лише у 2 з 32 хворих (6,3 %) з низькою достовірністю таки вдалося здійснити пластичне втручання. Висновки. На підставі ретельно проведеного ЕхоКГ-обстеження вдається передбачити можливість реконструктивної операції за МН і достатньо точно класифікувати випадки за ймовірністю такого втручання.

• Іванів Юрій Андрійович (медичні науки)
• Кулик Любомир Володимирович (медичні науки)
• Кулик Людмила Володимирівна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"