Для вивчення механізмів розвитку раку сечового міхура (СМ) було створено декілька експериментальних моделей на гризунах. Мета огляду - порівняльна оцінка різних експериментальних моделей для вивчення канцерогенезу (СМ), його профілактики, пухлинної прогресії та терапії. За виключенням трансгенних та нокаутних тварин для одержання високого видобутку пухлин в будь-якій експериментальній моделі потрібно 8 - 12 місяців. Моделі спонтанного канцерогенезу СМ трапляються дуже рідко. Вибір експериментальної моделі з певними параметрами визначає цінність одержаних результатів. В огляді описано різні методики, які використовуються для індукції раку СМ in vivo, та ряд методичних підходів таких, як культура клітнин, імплантація пухлин та трансгенні моделі раку СМ, сучасні методи моніторингу пухлинної прогресії.

Ключ. слова: рак сечового міхура, експериментальні моделі, гризуни
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.6-29

Рубрики:

Пухлини сечового міхура і сечовивідного каналу (уретри)

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"