Мета роботи: вивчити ефективність і безпеку пегінтерферону альфа-2а (40 кДа) ("Пегасис") у комбінації з рибавірином у ході лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГ-С), у яких виник рецидив після застосування інтерферону (ІФН), чи не було одержано відповіді на ІФН, у багатоцентровому відкритому дослідженні. У дослідження включені пацієнти, у яких виявили РНК вірусного гепатиту С (ВГ-С). Рецидив виник після застосування стандартного ІФН чи комбінованого лікування ІФН + рибавірин. Пацієнтам призначали повторно противірусну терапію: пегінтерферон альфа-2а (по 180 мкг/тиж.) і рибавірин (по 800 мг/добу) протягом 24 - 48-ми тиж. Дослідження сплановано до того моменту, коли для 1-го генотипу ВГ-С була відома оптимальна доза рибавірину (1000/1200 мг/добу). Первинною кінцевою крапкою в дослідженні була стійка вірусологічна відповідь (СВВ), визначена як невизначувана в плазмі РНК ВГ-С (<$E <<~50> МЕ/мол) через 24 тиж. спостереження після завершення лікування. У дослідження включено 312 пацієнтів (у 212-ти з них не виявлено покращання, а у 100-а зафіксовано рецидиви). Із них 28 хворих одержували препарати протягом 24 тиж., 284 - 48 тиж. Вихідні характеристики усіх пацієнтів були порівнювані, проте серед тих, у яких не виявлено покращання, переважав 1-й генотип ВГ-С (87 % у порівнянні з 69 %). СВВ на терапію досягнуто у 23 % (48/212) і 41 % хворих з рецидивом (41/100). У ході аналізу за генотипами СВВ у хворих з 1-м генотипом ВГ-С становив 24 %

(61/235) і 47 % (28/59) - у пацієнтів з 2 - 3-м генотипом. Одержані результати свідчать про можливість ефективного лікування і тих, у кого не виявлено покращання, і пацієнтів, у яких виник рецидив після противірусного лікування, шляхом застосування комбінованої схеми: "Пегасис" (пегінтерферон альфа-2а) + рибавірин.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"