Узагальнено структурну теорію мікропошкоджуваності однорідних і композитних матеріалів, в основу якої покладено рівняння і методи механіки мікронеоднорідних тіл стохастичної структури. Одиничне мікропошкодження моделюється квазісферичною порою, пустою або заповненою частинками зруйнованого матеріалу. Процес накопичення мікропошкоджень у разі зростання деформацій моделюється ростом пористості. Критерій руйнування одиничного мікрооб'єму приймається у формі Губера - Мізеса або Шлейхера - Надаї. Границя міцності приймається випадковою функцією координат, одноточковий розподіл якої описується степеневим законом або законом Вейбулла. Напружено-деформований стан і ефективні пружні властивості композита з мікропошкодженнями компонентів визначаються на основі стохастичних рівнянь теорії пружності. Для замикання рівнянь деформування і мікропошкоджуваності сформульовано рівняння балансу зруйнованих мікрооб'ємів. Розв'язок рівнянь будується за допомогою методу умовних моментів із застосуванням ітераційної схеми обчислень. Враховано вплив температури на зв'язані процеси деформування і мікропошкоджуваності. Побудовано алгоритми обчислення залежностей мікропошкоджуваності компонентів матеріалу і макронапружень від макродеформацій, а також відповідні криві для композитів різної структури. Досліджено вплив температури та опору частинок зруйнованого матеріалу на криві деформування і накопичення мікропошкоджень.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"