Розглянуто новий клас точних розв'язків рівнянь гідродинаміки, які описують вихрові течії нестисливої рідини (газу) за наявності об'ємного стоку та збіжних потоків речовини. Для існування таких розв'язків істотно, що одна чи декілька компонент речовини за рахунок хімічних чи фазових перетворень випадають із загального колективного гідродинамічного руху рідини, але завдяки динамічній і хімічній рівновазі відкритої системи з навколишнім середовищем зберігається постійний у часі та майже однорідний у просторі хімічний склад речовини, а також постійна густина <$E rho> = const. Показано, що існують такі профілі гідродинамічних швидкостей, які обертають на нуль доданки, що описують в'язкі ефекти в рівнянні Нав'є - Стокса, і являють собою вихрові структури з "твердотільним" обертанням серцевини. У випадку сталого об'ємного стоку та притоку речовини ззовні азимутальна швидкість "твердотільного" обертання <$E v sub phi> зростає експоненціально в часі. У разі одночасного необмеженого наростання швидкостей стоку та притоку <$E v sub phi> зростає за сценарієм "вибуховоїї" нестійкості, коли протягом скінченного часу формально досягається нескінченна швидкість обертання. Зростання швидкості обертання класичних нестаціонарних вихорів зумовлено сумарною дією конвективної та коріолісової гідродинамічних сил (прискорень), що виникають завдяки збіжним радіальним потокам речовини до області об'ємного стоку. Концепцію нестаціонарних вихорів у відкритих системах застосовано до розгляду таких процесів, як зародження та формування потужних атмосферних

вихорів (смерчів, торнадо та тайфунів); зародження вихорів у процесі протікання електрохімічних реакцій у магнітному полі ("магнітне торнадо"); розвиток вихрової нестійкості рідкого металу у процесі електронно-променевого зварювання; обертальний рух ядерної матерії, що утворюється у разі зіткнень важких ядер з великими орбітальними моментами; прискорення процесу розшарування перенасиченого розчину <$E roman {nothing sup 3 He~-~nothing sup 4 He}> за рахунок народження класичних і квантованих вихорів; зародження бездисипативних гідродинамічних вихорів у рідких ядрах планет і прискорення центральних ядер зірок за рахунок термоядерних реакцій. У класичній гідродинаміці сприятливим для виникнення та існування таких вихорів є перетворення на нуль членів, що описують кінематичну в'язкість нестисливої рідини у випадку циліндричної або сферичної симетрії. Такі течії мають мінімальну дисипацію енергії, тобто відповідають своєрідному "принципу мінімального виробництва ентропії", і тому відносно легко реалізуються за відповідних природних умов.

• Пашицький Ернст Анатолійович (1936–) (фізико-математичні науки)
• Мальнєв Вадим Миколайович (фізико-математичні науки)
• Наришкін Роман Олександрович (фізико-математичні науки)
• Анчишкін Дмитро Владленович (1951–) (фізико-математичні науки)
• Горобець Юрій Іванович (1947–2021) (фізико-математичні науки)
• Горобець Оксана Юріївна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"