Мета дослідження - встановити головні незалежні фактори, що тісно пов'язані зі швидкістю поширення пульсової хвилі (ШППХ) по артеріях еластичного й м'язового типу у хворих з м'якою і помірною артеріальною гіпертензією (АГ), та порівняти антигіпертензивну ефективність і вплив на пружно-еластичиі властивості цих артерій лозартану та амлодипіну. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів з м'якою та помірною АГ. Призначали лозартан по 50 мг/добу (1-ша група; <$En~=~14>) або амлодипін по 5 мг/добу (2-га група; <$En~=~22>). Якщо через місяць не досягали цільового АТ, дозу препарату збільшували вдвічі на 1 міс. За недостатньої ефективності додавали гідрохлортіазид по 12,5 мг/добу. Тривалість спостереження становила 3 міс. Усім хворим на початку та в кінці дослідження проводили: офісне вимірювання систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ, частоти серцевих скорочень (ЧСС); добове моніторування АТ; визначення ШППХ на артеріях еластичного (ШППХе) та м'язового (ШППХм) типів за допомогою апарата "Complior" ("Artech Medical", Франція), з'єднаного з персональним комп'ютером. Ехокардіографію, електрокардіографію та біохімічне дослідження крові проводили тільки на початку дослідження. Встановлено, що ШППХе достовірно прямо корелювала з віком, стадією АГ, рівнем глюкози, ЧСС (r відповідно становив 0,409, 0,431, 0,384, 0,318) та негативно корелювала з рівнями середньодобового та денного ДАТ, добовим індексом (ДІ) для САТ і ДАТ, рівнем кліренсу креатиніну (r відповідно дорівнював -0,398,

-0,453, -0,326, -0,356, -0,422). Під час проведення мультиваріантного регресивного аналізу незалежними з цих показників виявилися вік, стадія АГ, ДІ для ДАТ та рівень середнього денного ДАТ. ШППХм прямо корелювала зі стадією АГ, рівнем середньодобового ДАТ (r відповідно - 0,330, 0,300) та негативно корелювала з рівнем середньодобового і денного пульсового (ПАТ) АТ, ступенем зниження ДАТ у нічний час (ДІ для ДАТ) (r відповідно становить -0,406, -0,428, -0,365). Незалежними виявилися стадія АГ, ДІ для ДАТ та рівень середнього денного ПАТ. Лозартан і амлодипін сприяли досягненню цільового АТ відповідно у 71,4 та 72,7 % (<$Ep~>>~0,05>). ШППХм зменшилася в обох групах, що свідчило про поліпшення пружно-еластичних властивостей артерій м'язового типу в обох групах: в 1-й - до (<$E 7,39~symbol С~0,62>) м/с, в 2-й - до (<$E8,82~symbol С~0,67>) м/с (<$E p~<<~0,05>). Зміни ШППХм достовірно прямо корелювали зі змінами середньодобового як САТ (r = 0,55; p = 0,01), так і ДАТ (r = 0,47, p = 0,03). ШППХе зменшилася тільки в 1-й групі: до (<$E5,82~symbol С~0,43>) м/с (<$Ep~<<~0,05>). Виразність її зміни не залежала від ступеня зниження АТ. Висновки. У хворих з м'якою та помірною АГ лікування як лозартаном, так і амлодипіном сприяло значному зменшенню ШППХ по артеріях м'язового типу, що свідчило про поліпшення пружно-еластичних властивостей артерій м'язового типу в обох групах. При цьому в усіх хворих зміни швидкості пульсової хвилі по артеріях цього типу прямо корелювали зі змінами середньодобового як САТ, так і ДАТ. ШППХ по артеріях еластичного типу достовірно зменшилася тільки в разі терапії лозартаном і не зал

ежала від ступеня зниження АТ.

Ключ. слова: артеріальна гіпертензія, артерії еластичного та м'язового типу, швидкість поширення пульсової хвилі, лозартан, амлодипін
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сіренко Юрій Миколайович (медичні науки)
• Радченко Ганна Дмитрівна (медичні науки)
• Кушнір Світлана Миколаївна (медичні науки)
• Кушнір Сергій Миколайович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"