Розглянуто проблему самовизначення сутності філософії у контексті співіснуючих дискурсів. У даній ситуації методологічні засади філософського навчання як були, так і залишилися одержавленими, а філософствування, скоріше стиль філософствувань, як були особистою відповідальністю члена корпорації, так і залишилися. Зроблено висновок, що у наукових інституціях взагалі і у філософських зокрема, відбуваються найсуттєвіші зміни. А саме, створюються передумови для виникнення нових понятійних і методологічних засобів дослідження статусу та способу існування як філософії, так і науки в структурах влади.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"