У 119-ти чоловіків віком 18 - 35 років з нормальним, високим нормальним АТ та артеріальною гіпертензією (АГ) I ступеня вивчено активність NO-синтази еритроцитів та ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД) плечової артерії залежно від успадкованої схильності до гіпертонічної хвороби (УСГХ) та оцінено їх вплив на параметри добового моніторування AT (ДМАТ). Одержано дані, що зниження активності NO-синтази еритроцитів та УЗВД є ініціальними механізмами підвищення AT у молодих чоловіків. Порушення функції ендотелію (ФЕ) найбільше виражені у разі поєднання кількох чинників ризику. У пацієнтів залежно від УСГХ виявлено відмінності в параметрах ДМАТ. У пацієнтів з УСГХ підвищення АТ характеризувалося більшою стійкістю, частіше асоціювалося з порушенням добового профілю АТ, підвищенням пульсового АТ та більшими значеннями швидкості й величини ранкового підвищення АТ. Ці зміни мали високий ступінь залежності від порушень ФЕ як за високого нормального АТ, так і за АГ I ступеня у пацієнтів з УСГХ. Порушення ФЕ та її вплив на параметри ДМАТ у пацієнтів без УСГХ мали значення тільки за АГ I ступеня. Виявлені відмінності можна використати як додаткові критерії обстеження молодих пацієнтів для розробки патогенетично обгрунтованої програми профілактики розвитку та прогресування гіпертензії.

• Тихонова Сусанна Адольфівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"