Досліджено дрейфову рухливість електронів і дірок у тетраценових шарах із різним структурним упорядкуванням (полікристалічним, квазіаморфним та аморфним). Дослідження виконано за допомогою часопрольотного методу, використовуючи типове, контрольоване комп'ютером обладнання. Одержані струмо-часові імпульси дозволили визначити час прольоту та, відповідно, величину дрейфової рухливості. Результати дають підстави припустити, що домінуючим механізмом транспорту є стрибкоподібний транспорт через локалізовані стани. Наявність такого виду транспорту чітко простежено для полікристалічних шарів ароматичного вуглецю з невеликою молекулярною вагою. Дослідження свідчать, що беручи до уваги існування згаданого вище механізму, середня величина відстані між локалізованими станами для електронів становить приблизно 30 - 39 <$E roman A back 65 up 45 symbol Р>, для дірок - 24 - 36 <$E roman A back 65 up 45 symbol Р>; густина локалізованих станів становить <$E 1,7~times~10 sup 20~roman {см sup -3~еВ sup -1}> і від 1,9 до <$E 6,5~times~10 sup 20~roman {см sup -3~еВ sup -1}> для електронів і дірок, відповідно.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"