Наведено огляд літератури та гіпотезу щодо патогенезу поєднання хронічного панкреатиту та гастроезофагеального рефлюксу. Патогенетично обгрунтовано доцільність лікування хворих з поєднанням хронічного панкреатиту та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби комбінацією езомепразолу та препарату на основі фунгальних ферментів Сомілаза. На підставі власних даних доведено переваги такого лікування перед терапією омепразолом і препаратом Панкреатин відносно впливу на клінічні вияви поєднаної патології, виразності феномену "відхилення" панкреатичних ферментів у кров, функціонального стану підшлункової залози, результатів ендоскопії, pH-метрії та ультразвукової гістографії підшлункової залози.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"