Результати обстеження 121-го хворого на есенціальну артеріальну гіпертензію (АГ) з наявністю синдрому інсулінорезистентності (44 пацієнти) і без такого (77 пацієнтів) свідчать, що метаболічні порушення, незалежно від наявності інсулінорезистентності, мають односпрямований характер і розрізняються не якісно, а кількісно. Порушення вуглеводного обміну в хворих на АГ за збереженої чутливості тканин до інсуліну мають прихований характер, виявляються підвищенням рівня фруктозаміну та порушенням толерантності до глюкози за нормального рівня глюкози натще. Порушення ліпідного обміну характерні для 54,4 % хворих за наявності інсулінорезистентності і 45,5 % пацієнтів зі збереженою чутливістю тканин до інсуліну, найчастіше виявляються дисліпідемією IIa типу за D. Fredrickson (відповідно у 34,1 і 29,9 % випадків). Наявність синдрому інсулінорезистентності збільшує виразність дисліпідемії, про що свідчать вищі рівні холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (на 27,9 %) і індексу атерогенності (на 35,1 %). Більш виражені порушення ліпідного та вуглеводного обмінів у хворих на АГ з синдромом інсулінорезистентності поєднуються з ознаками гепатоцитолізу, холестазу, дисфункції нирок.

• Мясников Георгій Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"