Проаналізовано сучасне бачення патогенезу та підхід до лікування хронічної венозної недостатності (ХВН). Підвищення венозного судинного опору об'єднує два протилежні стани - збільшення площі венозного русла у разі варикозної хвороби і зменшення її у разі посттромбофлебітичного синдрому. Уточнити діагноз і характер ураження венозної системи допомагають функціональні тести й інструментальні методи дослідження: дуплексне сканування, ультразвукова доплерографія, флебографія, радіонуклідна флебосцинтиграфія, фотоплетизмографія, волюметрія, динамічна флеботонометрія, термографія. Головним методом лікування ХВН є хірургічний - вибіркова флебектомія. Інтраопераційна або післяопераційна склеротерапія варикозно змінених вен значно зменшує обсяг, травматичність і тривалість втручання.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"