Мета роботи - встановити причини виникнення запізнілих гематом після ендопротезування молочних залоз, розробити тактику лікування та профілактику. З 1996 року в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та естетичної медицини виконано 556 операцій з приводу збільшення молочних залоз. З них 294 - з розміщенням імплантатів у ретропекторальному (частково субпекторально або повністю субмускулярно) просторі та 262 - у ретромамарному (субмамарно або субфасціально). У 99 % пацієнтів застосовували активний дренаж перші 2 - 3 доби після операції. Оперативні доступи здебільшого обирали пацієнти: інфрамамарний - у 55 % випадків, періареолярний - у 25 %, трансаксилярний - у 20 %. Імплантати в усіх випадках застосовували текстуровані, анатомічної чи круглої форми, 4 провідних фірм на ринку України (McGhan, Mentor, Polytech, PIP). Формування віддалених гематом відбувається у пухкому просторі між листками сполучнотканинної капсули навколо імплантату та за рахунок розриву перикапсулярних судин. Провокуючим фактором може бути надмірне фізичне навантаження чи вплив зовнішніх чинників. Запропоновано алгоритм лікування залежно від терміну та клініки розвитку гематоми і ступеня капсулярної контрактури. Профілактикою є запобігання утворенню капсулярної контрактури та формуванню подвійної капсули навколо імплантату. Висновки: імплантати з "ефективною" текстурованою поверхнею можуть бути причиною інтракапсулярної гематоми. Всі виявлені гематоми необхідно евакуювати, щоб запобігти розвитку капсулярної контрактури.

• Пінчук Василь Дмитрович (1956–) (медичні науки)
• Тимофій Олег Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"