Викладено принципи побудови теорії довготривалої пошкоджуваності дискретно-волокнистого композита. Процес пошкоджуваності моделюється утворенням стохастично розташованих мікропор на місці зруйнованих мікрооб'ємів у компонентах згідно з довготривалою мікроміцністю, що визначається залежністю часу крихкого руйнування від ступеня близькості еквівалентного напруження до його граничного значення за критерієм Губера - Мізеса, яке є випадковою функцією координат. Для заданих макронапружень або макродеформацій і довільного моменту часу сформульовано рівняння балансу пористості компонентів, які разом з залежностями макронапруження - макродеформації для дискретно-волокнистого композита з пористими компонентами описують зв'язані процеси деформування і довготривалої пошкоджуваності у часі. Розглянуто конкретну задачу для випадку обмеженої функції довготривалої міцності.

• Назаренко Лідія Валентинівна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"