Мета роботи - провести аналіз результатів хірургічного лікування пацієнтів із зобом шийно-загруднинної локалізації. За період з 2004 по 2008 рр. в клініці з приводу зоба шийно-загруднинної локалізації обстежено і прооперовано 102 пацієнти віком від 50 до 76 років (у середньому 61 рік). Жінок було 95 (93 %), чоловіків - 7 (6 %). У 30 спостереженнях виявлено рецидивний зоб. Під час гістологічного дослідження у 86 (84 %) пацієнтів констатовано мікро-макрофолікулярний зоб, у 2 (1,9 %) - рак щитоподібної залози. У 12 (11,7 %) спостереженнях виявлено тиреотоксичний зоб, що було зумовлено багатовузловою формою. В разі 1 - 2 ступеня анамнез захворювання становив у середньому 1,0 - 1,5 років, а у разі 3 ступеня - 6 - 8 років. Повторні оперативні втручання були атиповими та вимагали індивідуального планування у 30 випадках. Кровотечі під час операції (6 випадків) були зумовлені великими розмірами зоба. Оптимальним доступом до шийно-загруднинного зоба є комірцевоподібний розтин за Кохером. Зазвичай м'язи шиї не розтинають. Середній термін перебування пацієнтів у стаціонарі становив 6 - 7 діб. Висновки: раннє оперативне лікування пацієнтів із шийно-загруднинним зобом сприяє зменшенню технічних труднощів при виконанні операції та запобігає появі специфічних післяопераційних ускладнень. Збільшення радикалізму операцій дає змогу уникнути рецидивів. Перевага надається шийному доступу. Зазвичай м'язи шиї не розтинають.

• Мамчич Володимир Іванович (медичні науки)
• Погорєлов Олександр Вікторович (медичні науки)
• Погорєлов Олексій Вікторович (медичні науки)
• Воскобойнік Ольга Юріївна (медичні науки)
• Йосипенко Михайло Олексійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"