Мета роботи - поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на стерильний аліментарний панкреонекроз з ферментативним перитонітом шляхом впровадження малоінвазивних методик. Під спостереженням перебували 96 хворих з тяжким аліментарним панкреатитом: 89 (92,7 %) чоловіків і 7 (7,3 %) жінок. На вживання великих доз алкоголю і його сурогатів, інколи впродовж кількох днів, до появи клінічних ознак панкреонекрозу, вказували 87 (90,6 %) хворих, решта основною причиною захворювання вважали вживання неякісних харчових продуктів. У 6 (6,3 %) чоловіків виникла потреба у ліквідації абстинентного синдрому. Абсолютним показанням до оперативного лікування була наявність випоту у вільній черевній порожнині (ЧП) на тлі характерних змін підшлункової залози. У 68 (70,8 %) хворих виконано лапароскопічну санацію ЧП зі встановленням контактних силіконових дренажів крізь контрапертури у здухвинних ділянках та правому підребер'ї. Лапаротомію, дренування ЧП та чепцевої сумки проведено у 12 пацієнтів, лапаротомію, дренування ЧП, чепцевої сумки та заочеревинного простору - у 16. Висновки: операцією вибору у хворих на стерильний панкреонекроз з ознаками ферментативного перитоніту є лапароскопічна санація і дренування ЧП. Доцільність лапаротомного дренування стерильного парапанкреатичного інфільтрату і чепцевої сумки є дискутабельною. У 74,6 % хворих, у яких санацію ферментативного перитоніту проводили лапароскопічно і тільки у межах ЧП, не виникло потреби у проведенні повторних оперативних втручань. Адекватна етіопатогенетична комплексна консервативна терапія в поєднанні з лапароскопічним оперативним втручанням дає змогу запобігти розвитку гнійно-септ

ичних ускладнень і сприяє розсмоктуванню інфільтрату або формуванню стерильної кісти.

• Василюк Сергій Михайлович (медичні науки)
• Галюк Володимир Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"