Зазначено, що до кластера аномалій, характерних для метаболічного синдрому, нині відносять гіперурикемію як прояв порушення пуринового обміну. Для вивчення особливостей обміну сечової кислоти (СК) обстежено пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (53 чоловіки і 37 жінок, вік - (<$E 58~symbol С~4>) років), яких розділено на 5 груп залежно від вмісту СК у сироватці крові та її екскреції (згідно з прийнятими фізіологічними нормами). Гіперурикемію виявлено у 29 % хворих, в той час як гіперпродукція СК (висока урикемія та/або екскреція СК) є характерною для 87 % обстежених. Нормо- або гіпоурикемія у більшості хворих пов'язана з нирковою гіперфільтрацією та зумовлена "компенсаторною" гіперурикозурією. Гіперурикемія зі зниженою екскрецією СК ("нирковий" тип) є характерною для хворих на діабет тяжкої форми зі зниженою фільтраційною функцією нирок. "Метаболічний" тип гіперурикемії з високим рівнем утворення та екскреції СК виявлено лише у чоловіків із ожирінням. Для всіх груп пацієнтів з абдомінальним ожирінням, незалежно від типу порушення обміну СК, є характерними підвищені у порівнянні з хворими тієї самої групи без ожиріння рівні інсулінемії та інсулінорезистентності. Наявність у різних групах хворих прямих або зворотних кореляційних зв'язків вмісту СК у сироватці крові з показниками інсулінемії, індексу інсулінорезистентності, відношення об'ємів талії та стегон підтверджує значимість інсулінорезистентності та абдомінального ожиріння у порушенні обміну СК.

• Корпачев Вадим Валерійович (медичні науки)
• Шупрович Анжела Анатоліївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"