Перевірено гіпотезу про роль гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС) в опосередкуванні індукованих материнським стресом нейроендокринних, нейрохімічних і поведінкових змін у нащадків чоловічої статі. Для гальмування стресової реакції ГГАС було використано дексаметазон, який вводили в дозі 0,1 мг/кг за 30 хв до початку одногодинної щоденної іммобілізації самицям щурів протягом останнього тижня вагітності. У пренатально стресованих самців раннього постнатального віку спостерігалося зникнення залежних від статі розбіжностей у розподілі білків та ароматазній активності в преоптичній ділянці гіпоталамуса. В разі досягнення статевозрілого віку у цих тварин виявлено послаблення копулятивної поведінки, зниження стресової та норадренергічної реактивності ГГАС. Введення дексаметазону в пренатальному періоді запобігало розвиткові зазначених вище змін, спричинених стресом материнського організму. Одержані результати свідчать про важливу роль гормонів ГГАС в опосередкуванні індукованих пренатальним стресом порушень процесів програмування розвитку мозку.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"