Досліджується генезис абсурдистської поетики письменника. Твори Хармса розглядаються, з одного боку, як наслідування гротескно-іронічної та ігрової традицій російської класичної літератури. З другого боку, порівняльний аналіз символістських, футуристичних і хармсівських текстів обгрунтовує погляд на його художній світ як на завершальний етап російського модерністського мистецтва ХХ ст. З'ясовується естетична значущість віршованих експериментів поета, що полягає у пошуках нової мови і світовідчуття. Автор досліджує діалогічність прози Хармса, розкриваючи характер і функції діалогу на формальному і змістовному рівнях його текстів.

• Карабут Людмила Олексіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"