Досліджено проблему актуалізації індивідуалізації як самостійного соціокультурного феномену, проаналізовано його внутрішню структуру та логіку, вивчено питання відношення до самореалізації особистості. Висвітлено етапи становлення даної проблеми в історико-філософському ракурсі, виділено характерні парадигмальні риси в її концептуалізації. Виявлено проблемну галузь, пов'язану з аналізом допредикативних структур свідомості. За результатами феноменологічного аналізу стосовно проблеми вибору зроблено висновок, що специфіка актуалізації безпосередньо пов'язана з моментом прийняття рішення, з реалізацією індивідуального потенціалу "Я" в акті "вчинку-вибору". Цю універсальну процесуальну складову, інваріантну щодо внутрішньої або зовнішньої даності, яка є основою самозміни "Я", визначено як легітимацію. На підставі аналізу феномену актуалізації в процесі його становлення та розвитку виділено два діалектично послідовні етапи динаміки - самоідентифікацію та самоактуалізацію, які відрізняються власною внутрішньою логікою та визначенням мети, а також розділені специфічною кризою індивідуальної картини світу - негативною самоідентифікацією (деідентифікацією). Самоактуалізацію розділено на справжню та несправжню, зокрема, виділено процесуальні інваріанти справжньої самоактуалізації. На підставі розуміння соціального буття людини як рольового проекту та розкриття типології особистості самореалізації розв'язано проблему можливості самоактуалізації у соціально-нормативному просторі культури.

• Дараган Костянтин Миколайович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"