На підставі результатів обстежень жінок, що передчасно народили дітей, уперше встановлено високу частоту ускладнень плину вагітності, урогенітального інфікування, гострих вірусних інфекцій і навантаження лікарськими препаратами. У ранньому неонатальному періоді у передчасно народжених дітей, що народилися від матерів з високим ступенем ризику, виявлено депресію функціональної активності печінки, гіперкоагуляційну спрямованість судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, депресію прокоагулянтного потенціалу за рахунок низького рівня антитромбіну-III й активації фібринолітичної системи. Доведено ефективність впливу раннього ентерального харчування у передчасно народжених дітей у перші дні життя за умов інтенсивної терапії на становлення трофічної функції шлунково-кишкового тракту, білоксинтезувальної та білірубінзв'язувальної функції печінки, а саме: сприяння нормалізації в них коагуляційного потенціалу завдяки підвищенню синтезу вітамін-К-залежних факторів згортання крові та підвищення синтезу антитромбіну-III у печінці; можливість зниження навантаження лікарськими препаратами; забезпечення збільшення маси тіла та скорочення перебування на другому етапі догляду недоношених дітей. Відзначено, що результати дослідження дають змогу оцінити стан функціональної активності гепатобіліарної системи та системи гемостазу у передчасно народжених дітей, що знаходяться за умов інтенсивної терапії у ранньому неонатальному періоді. Показано залежність стабілізації коагуляційного потенціалу та функціональної активності печінки від виду годування.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"