Шляхом електрофорезу гордеїнів - спирторозчинних запасних білків зерна ячменю - у поліакриламідному гелі з гліцин-ецетатною буферною системою (pH 3,1) ідентифіковано 28, 32 і 4 алельні варіанти цих білків, генетичний контроль яких здійснюють кластерні гордеїнкодувальні локуси Hrd A, Hrd B і Hrd F відповідно. Виявлено 5 варіантів білків HRD A та 3 - HRD B, неідентифікованих раніше за використання крохмального гелю, а також додаткову мінливість у межах відомих блоків. Установлено зчеплення між проламіновими маркерами (5S) ячменю і двома з трьох виявлених поліморфних локусів глютеліну: а саме: Hrd A - Hrd B - Glu 1 - Glu 2; Glu 3. Генетичний контроль <$Ealpha>-амілази здійснюють 12 варіантів у локусі Amy 1 і 4 - Amy 2, контроль <$Ebeta>-амілази - 3 у локусі Bmy 1. Варіанти в локусах гордеїнів, <$Ealpha>- і <$Ebeta>-амілази мають неоднакову частоту наявності у культурі ярого ячменю. На підставі результатів дослідження географічного розподілу алелів BMY 1 показано, що на особливості частоти алелів <$Ebeta>-амілази основний вплив мають кліматичні характеристики регіону. Генотипи, що мають алель BMY 1 Br відзначаються кращими соловими властивостями у порівнянні з BMY 1 Ar і можуть бути маркерами цих ознак у селекції ярого пивоварного ячменю. Показано можливість спільного використання ізоферментів і RAPD-маркерів для картування геном ячменю: у дві групи зчеплення з шести встановлених увійшли локуси ізоферментів BMY 1 і Est 5.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"