На підставі врахувань новітніх досягнень теоретико-правової науки та філософської гносеології наведено положення про інтенсивність пізнавальних процесів, які супроводжують будь-який акт виникнення, розвитку та функціонування права на індивідуальному і соціальному рівнях. Стверджено, що дане положення свідчить про істотну приналежність права фундаментальних гносеологічних констант, що визначають його регулятивні потенціали. Істинність постає основним принципом взаємодетермінації нормативності та справедливості - справедливість не може бути хибною, а істина -- ненормативною. Зумовленість справедливості пізнанням з необхідністю породжує проблему гносеологічного обгрунтування права. Її вирішення передбачає: по-перше - експлікацію предмета, методу та мети правового пізнання, по-друге - демонстрацію нормативно-правової трансформації результатів соціально-історичного пізнання, "переливання" істинного, хибного та невизначеного знання в зобов'язуючі, забороняючі та дозволяючі диспозиції норм права, по-третє - демонстрацію власного еврістичного потенціалу права як самостійного засобу соціального пізнання. Пізнавальна динаміка права проявляється в дії низки гносеологічних констант, що значною мірою зумовлюють ефективність процесів правотворчості та правореалізації. Соціально-політичні, психологічні, аксіологічні, логічні та інші чинники правового мислення утворюють цілісну картину функціонування права як пізнання і складають предмет самостійної науки - гноселогії права.

• Козловський Антон Антонович (юридичні науки)
• Козловський Анатолій Антонович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"