З'ясовано вплив конфесійного чинника на процеси формування національної ідентичності та зміцнення демократичних засад української державності. Запропоновано політологічне визначення поняття державно-церковних відносин як сукупності форм суспільно-політичних, правових, економічних і морально-етичних норм і зв'язків між інститутами держави та церкви, релігійними центрами, управліннями, об'єднаннями, рухами, братствами, діяльність яких регламентується та регулюється конституційними й іншими нормативними актами, а також загальнолюдськими моральними принципами, традиційно усталеними для даної країни або народу звичаями. З використанням методу історичної реконструкції висвітлено еволюцію форм взаємодії органів державної влади та церковних установ на території України протягом різних етапів становлення та розвитку державних інституцій країни. На підставі системного підходу та теоретичного узагальнення тенденцій розвитку державно-церковних відносин здійснено їх моделювання в історичному та сучасному аспектах. Визначено пріоритети державної політики у сфері міжцерковних відносин і взаємодії церкви та держави.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Білоус Олег Михайлович (політичні науки)
• Білоус Олексій Миколайович (технічні науки)
• Білоус Оксана Михайлівна (соціальні комунікації)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"