Дисертацію присвячено розкриттю рушійних сил правової культури, взаємодії національних правових культур, при якій відбувається зміна їх культурних складових (законодавства, судової практики, юридичної науки, юридичної освіти тощо). Розвинуто новий підхід до правової культури, який базується на сучасному баченні складових правової культури. Запроваджено в науковий обіг такі поняття, як динаміка правової культури, правова акультурація, діалог правових культур. Це дозволяє висунути дослідження правової культури на нові рубежі з обліком інтенсивних процесів взаємодії національних правових культур. Значення даної проблеми для України розкрито на прикладі адаптації законодавства України до норм і стандартів прав людини, а також гармонізації законодавства України з нормативними актами Європейського Союзу. Результати розгляду динаміки правової культури дозволяють поставити завдання збереження національної правової культури, оскільки наростання діалогу правових культур вимагає від правової культури України здатності до засвоєння інновацій та стійкості в збереженні своїх правових традицій, цінностей і норм.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"