Досліджено питання поширеності, діагностики та профілактики сенсоневральної приглухуватості в робітників "шумонебезпечних" професій на підставі результатів комплексного вивчення "дозо-ефектної" залежності дії шуму. Установлено, що частота професійної сенсоневральної приглухуватості (ПСНП) серед трудящих Донбасу протягом 44-х років має достовірну тенденцію до росту (від 0,0005 - 0,00016 випадків на 1 000 працюючих у 1960 - 1965 рр. до 0,107 - 0,012 випадків на таку кількість працюючих у 1996 - 2000 рр.). Науково обгрунтовано реальні рівні ризику розвитку ПСНП у гірників Донбасу, що відповідають значенням ризику розвитку ПСНП міжнародного стандарту ISO 1999.2 (1990 р.) і значно перевищують ризик, розрахований за показниками вперше виявлених випадків ПСНП. Доведено, що за мірою збільшення шумового навантаження погіршується здатність судин мозку до вазодилатації у пробі з нітрогліцерином, що свідчить про зниження їх функціональних резервів. Це найбільш виражено в інтракраніальних відділах хребетних артерій. На підставі проведених досліджень установлено, що функціональний стан слухового аналізатора взаємозалежно з функціональним станом мозкових артерій за показниками постійного зрушення порогу (<$Eroman ПЗП sub {4~000}> і пікової швидкості кровотоку у пробі з нітрогліцерином (коефіцієнт кореляції від 0,30 до 0,49 за <$Eroman p~<<~0,05>). Удосконалено принципи формування групи ризику розвитку сенсоневральної приглухуватості (визначено значення показників функції слуху та церебральної гемодинаміки). Розроблено схему проведення післязмінної реабілітації та диспансеризації. Обгрунтовано частоту проведення періодичних медичних оглядів

• Мухіна Інга Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"