Розглянуто питання оптимізації хірургічного лікування різних ушкоджень органів черевної порожнини на основі оцінки ефективності та можливостей комплексного клінічного та інструментального обстеження травмованих, лабораторного, бактеріологічного дослідження вмісту черевної порожнини (ВЧП) й індивідуальних особливостей клінічного перебігу травми живота (ТЖ). Виявлено взаємозв'язок найбільш інформативних клініко-діагностичних показників лабораторного, біохімічного, бактеріологічного дослідження, результатів лапароцентезу, ДПЛ, лапароскопії, УЗД, рентгенологічного обстеження потерпілих залежно від характеру ушкодження, тяжкості травми, часу з моменту її отримання та наявності ускладнень. Вперше вивчено характер мікрофлори черевної порожнини, розроблено схему профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень та розширено показання щодо реінфузії крові у випадку травми живота залежно від тяжкості ушкодження, ступеня крововтрати, інфікування черевної порожнини та часу одержання травми. Розроблено у клініці лікувально-тактичний алгоритм прийняття рішень та упорядкування термінів операції, що дає змогу своєчасно та диференційовано (до розвитку ускладнень) підходити до вибору хірургічного лікування залежно від тяжкості та ймовірного прогнозу перебігу ТЖ. Впровадження нового методу дозволило значно покращити результати лікування, попередити виникнення різних ускладнень, частота яких зменшилася за останні три роки з 23 % до 8 %, а післяопераційна летальність - з 4,2 % до 3,87 %.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"