Проведено комплексний аналіз поетичної мови перекладу як засобу реалізації перекладацького проекту метапоетичного письма. Досліджено специфіку та еволюцію українських шкіл, напрямів і тенденцій розвитку поетичного перекладу на підставі вивчення перекладів англомовної поезії та Шекспірівської поетичної драми. Проаналізовано індивідуальну перекладацьку стратегію П.Куліша, М.Зерова, Ю.Клена, М.Рильського, Л.Гребінки, М.Рудницького, Г.Кочура, В.Мисика, Л.Паламарчука, Д.Павличка, О.Тарнавського, О.Соловей, О.Зуєвського, О.Мокровольського, М.Москаленка, І.Костецького, В.Лесича, Яра Славутича, В.Барки, Т.Осьмачки, М.Лукаша, Б.Бойчука, М.Тарнавської, Ю.Тарнавського, Ю.Андруховича. Виокремлено творчі напрями та школи. Охарактеризовано романтичний, неокласичний, необароковий, неоромантичний, постмодерністський напрями. Розглянуто індивідуальні перекладацькі стратегії неокласиків М.Зерова, Ю.Клена, Г.Кочура, митців діаспори (О.Зуєвського, О.Соловей), представників необарокового напряму Л.Гребінки, Т.Осьмачки, прихильника неоромантизму В.Барки, а також Ю.Андруховського (представника постмодерністського напряму). Наведено відомості про етнопоетичну школу М.Лукаша, формалістичну школу І.Костецького, семантичну школу Нью-Йоркської групи (Б.Бойчука, Ю.Тарнавського). Побудовано індуктивну мультиінтерпретативну модель поетичного перекладу за типами метапоетичного письма.

• Коломієць Лада Володимирівна (філологічні науки)
• Коломієць Леонід Володимирович (1961–) (технічні науки)
• Коломієць Людмила Василівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"