Окреслено максимальне коло етнографічних мовних одиниць української літературної мови. Проведено системно-структурний аналіз даного матеріалу з урахуванням внутрішньої форми номінативних одиниць, які розглядаються на денотативному та на концептуальному рівнях. Доведено, що внутрішня форма слова є "ідейним стрижнем", "знаком значення" для всіх лексико-семантичних груп найменувань, незалежно від їх предметно-смислової віднесеності та ареальної закріпленості. З'ясовано параметри культурної семантики та основні принципи парадигматики та функціонування етнографічної лексики. Здійснено всебічне осмислення ролі та місця етнокультурного компонента в семантиці слова, з'ясовано глибинні конотації мовних одиниць та їх "вертикальний контекст". Досліджено загальну проблему взаємозв'язку мови та культури на прикладі окремої тематичної групи лексем та фразем. Визначено специфіку назв артефактів та своєрідність функціонування групи номенів, об'єднаних на основі процесуально-естетичної функції. Обгрунтовано можливість подальшого фрагмента мовної картини світу етносу як взаємодії співвіднесених з різними формами свідомості людини мовних одиниць, що належать до різних мовнокультурних парадигм.

• Григоренко Тетяна Володимирівна (сільськогосподарські науки)
• Григоренко Тетяна Володимирівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"