Установлено, що утворення структури алмазно-абразивних композитів, здатної до зворотньої перебудови, може бути досягнуте застосуванням як зв'язувального модифікованих епоксидних олігомерів з вбудованими фрагментами комплексів металів. Виявлено, що металокомплексні фрагменти у складі одержаних полімерів знаходяться у двох структурних станах, а саме: хелатному та тетраамінному. Показано, що для кожного конкретного складу існує діапазон тисків полімеризації, який забезпечує здатність молекулярній структурі полімеру до зворотньої побудови за рахунок взаємних переходів між хелатними та тераамінними фрагментами. Експериментально доведено, що взаємні переходи хелатної та тетраамінної структур спричинюють зміну модуля пружності полімерів і композитів на їх основі в макроскопічних об'ємах, що дозволяє їм адаптуватися до умов зони контакту з оброблюваним матеріалом. Установлено, що підвищення адаптивної здатності розроблених композитів призводить до зменшення дефектності оброблених поверхонь гранітів під час формування в їх поверхневому шарі аморфізованих фаз з більш високою мікротвердістю та корозійною стійкістю, ніж вихідні кристалічні фази.

• Лажевська Ольга Вікторівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"