Подано порівняльний аналіз засобів вираження напрямку дії вверх у німецькій, українській та російській мовах. Розглянуто особливості процесу відображення категорії простору у мові, загальні та відрізняючі риси вираження напрямку дії вверх за допомогою словотвірних, лексичних та синтаксичних засобів вираження даного просторового значення у трьох мовах. Усі сторони процесу відображення категорії простору в мові (від чуттєвого сприйняття реальних просторових відношень до існуючих у свідомості носіїв мови уявлень про простір, які є основою для наступного вираження категорії простору в мові) визначають вибір певного виду просторової референції. У значенні просторових виражень знаходять своє відображення об'єктивні властивості простору, вид та спосіб відображення просторових відношень у мисленні людини, формування в її свідомості певних уявлень про простір та наступне їх відображення на різних мовних рівнях. Загальною рисою зіставлюваних мов є той факт, що значення "напрямок дії вверх" відображено одиницями різних мовних рівнів, а саме: а) словотвірних: у німецькій мові це префіксоїди семантики напрямку auf-, aufwa^..rts-, empor-, herauf-, hinauf-, hinan-, hoch-, u^..ber- та субстантивні компоненти семантики напрямку berg-, treppen-; в українській мові - префікси семантики напрямку з-/зі-/с-, воз-, під-/під'-/піді-; у російській - префікси семантики напрямку вз-/взо-/взъ-/вс-, воз-/возо-/вос-, под-/подо-/подъ-; б) лексичних: у всіх порівнюваних умовах це дієслова та прислівники семантики напрямку; в) синтаксичних: у німецькій мові це

• Кошкарьова Лариса Сергіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"