На підставі клініко-експериментального обгрунтування патогенетичної значимості факторів ризику та створення диференційованих методів їх корекції запропоновано шляхи підвищення ефективності лікування дітей з хронічним рецидивним афтозним стоматитом (ХРАС). Досліджено патогенез захворювання, розроблено лікувальну схему, протирецидивна ефективність якої складає 69,0 %. Визначено клінічні і лабораторні фактори ризику, що сприяють формуванню ХРАС. У 92,2 % пацієнтів виявлено пригнічення мікробіологічної ланки колонізаційної резистентності всіх або кількох відділів травного каналу. Встановлено, що клінічний перебіг ХРАС у дітей супроводжується порушенням балансу ферментів енергозабезпечення та транспорту, про- і протиоксидантних механізмів, обміну ліпідів. Створено експериментальну модель ХРАС у нестатевозрілих білих щурів лінії Вістар, на основі якої вивчено динаміку клінічних проявів, імунологічних, біохімічних та морфологічних змін. Виявлено, що формування ХРАС за умов експерименту супроводжується наростанням ознак вторинного імунодефіциту, порушенням активності ферментів енергозабезпечення та транспорту і перекисного окиснення ліпідів. На підставі результатів проведеного дослідження доведено, що поетапне застосування пробіотика "Біоспорин", препарату "Теком" та імуномодуляторів бактеріального походження (IRS-19, "Імудон", "Бронхомунал") сприяє стійкій протирецидивній ефективності у 69,0 % дітей з ХРАС, відновленню стану колонізаційної резистентності порожнини рота, регресії показників вмісту специфічних антитіл класів IgA та IgG до H.pylori, відновленню балансу про- і протиоксидантних механізмів.

• Савичук Олександр Васильович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"