Вперше викладено засади, завдання та методи когнітивної ономастики як нового напрямку дослідження власних назв, який вивчає проблему буття, форми та функції онімів у ментальному лексиконі. Виявлено, що у процесі надходження власних назв (слів і словосполучень) у ментальний лексикон відбувається їх концептуалізація та перекодування у концепти. З'ясовано, що онімічні концепти позначають одиничні об'єкти та не виражають поняття, тобто не мають семантичного наповнення, а тому є засобом організації та впорядкування ментального лексикону. Зроблено висновок, що онімічні концепти є (як, наприклад, заголовки) вмістилищем значних обсягів інфомації, що зберігається у ментальному лексиконі та надають можливість її використання у мовленні або в процесі комунікації. Виявлено, що онімічні концепти об'єднуються в онімічні фрейми, яких 9 у ментальному лексиконі - антропонімічний, топонімічний, теонімічний, ергонімічний, зоонімічний, космонімічний, хрононімічний, хрематонімічний та ідеонімічний. З'ясовано, що кожен фрейм поділяється на кілька субфреймів, або доменів, і об'єднуює реальний, віртуальний і сакральний скрипти. Встановлено, що не виходячи за межі ментального лексикону, онімічні концепти, та, відповідно, онімічні фрейми, існують як індивідуальні єдності, оскільки ментальні лексикони належать окремим людям. Зроблено висновок, що потреби спілкування, спільна ментальність носіїв кожної мови, єдність мовної та концептуальної картини світу сприяє утворенню колективних і загальномовних фреймів. На підставі асоціативних експериментів та вивчення асоціативної семантики онімічних концептів виявлено,

• Карпенко Олена Юріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"