Доведено необхідність наявності повного складу цивільного правопорушення з метою відшкодування моральної шкоди. Показано, що критерії оцінки правопорушень різних особистих немайнових прав повинні бути диференційовані залежно від суб'єктивного та інших критеріїв. Зроблено висновок, що існуючі проблеми правового регулювання компенсації моральної шкоди повинні отримати чітке вирішення в науці цивільного права та в законодавстві. Відзначено, що закріплений у Цивільному кодексі України перелік критеріїв визначення розміру моральної шкоди потребує доповнення. Зазначено, що справедливим було б визначити одним з критеріїв у випадку порушення прав на честь, гідність і ділову репутацію особи район поширення компроментуючих її відомостей; розмір компенсації має зростати з урахуванням кількості досвідчених осіб. Обгрунтовано необхідність виділяти прямий і непрямий умисел у протиправних діях юридичної особи. Розглянуто питання щодо доцільності введення в цивільне законодавство України інституту дифамації. Акцентовано увагу на тому, що моральна шкода має підлягати відшкодуванню в усіх випадках заподіяння немайнової шкоди, незалежно від того, передбачені вони спеціальною нормою закону, чи ні.

• Корчевна Любов Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"