Вперше встановлено, що зміни в сітці сечового міхура спостерігаються на ранньому етапі розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози (1 - 2 роки), які поглиблюються та набувають незворотнього характеру через 5 - 6 років. Доведено, що ступінь вираженості морфологічних змін стінки сечового міхура більшою мірою залежить від розміру (<$E70 - 80 roman см sup 2>), характеру (інтравезикального) росту, тривалості захворювання (не менше 3 - 4-х років), ніж від віку хворого. Встановлено, що порушення гемомікроциркуляції та пов'язані з ними морфологічні зміни є передумовою розвитку стриктур міхурово-уретрального сегменту та тривалих нориць. Вперше в процесі комплексного лікування хворих у післяопераційному періоді патогенетично обгрунтовано доцільність застосування нового вітчизняного антиоксидантного препарату - тіотриазоліну як рено- та гепатопротектора (за загальноприйнятою схемою). Показано позитивний вплив застосування тіотриазоліну на підвищення ефективності дії монуралу як антибактеріального препарату, що сприяє зменшенню кількості інфекційно-запальних ускладнень сечовивідних шляхів і статевих органів.

 Автореферати дисертацій 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"