Запропоновано новий підхід до дослідження деградації полімерів, який передбачає врахування змін концентрацій розривів і зшивок макромолекул у тонких послідовних шарах полімерних зразків. Показано, що використаний метод комп'ютерного аналізу змін молекулярно-масового розподілу придатний для кількісного порівняння деградації полімерів з різною молекулярною масою. Здійснено порівняльне дослідження фотооксидаційної деградації семи серійних поліолефінів (поліетилену низької густини, поліетилену високої густини, лінійного поліетилену низької густини, гополімеру пропілену та кополімеру етилену-пропілену), опромінених ультрафіолетовим (УФ) випромінюванням за однакових умов. Побудовано детальні (з кроком 0,1 мм) профілі деградації у зразках товщиною 3 мм. Досліджено розміщення продуктів деградації за глибиною зразків поліпропілену за великої тривалості УФ-експозиції (від 16-ти до 80-ти тижнів) залежно від наявності стабілізатора, пігменту, а також стабілізатора та пігменту одночасно. Запропоновано удосконалений підхід до опису захисної дії домішок - за коефіцієнтами гальмування реакцій деструкції та зшивання макромолекул за глибиною полімерної речовини. Визначено захисну дію стабілізатора комплексної дії (суміші HALS і фенольного антиоксиданту) та пігменту (діоксиду титану, рутилу) та їх суміші за глибиною зразка поліпропілену залежно від тривалості УФ-опромінення. Установлено, що пігмент забезпечує більш високий захисний ефект, особливо у шарах товщиною більше 0,2 мм.

• Сиротинська Ірина Дмитрівна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"