Дисертацію присвячено вивченню на мікро- та макрорівнях фізико-хімічних властивостей лавоподібних паливовміщуючих мас (ЛПВМ), які утворилися в 4-му блоці Чорнобильської АЕС (ЧАЕС) під час аварії 26.04.86 р. ("лава"). Визначено місця утворення, розтікання і застигання ЛПВМ. Проведено їх класифікацію. Вивчено радіонуклідний, елементний і фазовий склади ЛПВМ та інші їх фізико-хімічні властивості. За допомогою спеціально розробленого метода "природних міток" оцінено вміст фрагментів ядерного палива в ЛПВМ - 90 т по урану. Створено реалістичний самоузгоджений сценарій утворення ЛПВМ, згідно якого сам процес утворення тривав ще 73 години, процес розтікання по підреакторним приміщенням тривав ще 15 годин, а висока температура - 1600 °C зберігалася в ЛПВМ ще до 32 годин. Розраховано матеріальний баланс утворення ЛПВМ, який збігається з точністю 15 % з результатами прямих хіманалізів ЛПВМ по 13 елементах. Визначено максимальну температуру в активній зоні реактора під час аварії ~ 2550 °C. Встановлено, що основною причиною руйнування центрального залу 4-го блока був об'ємний бризантний вибух повітряно-водневої суміші, яка утворилася в наслідок пароцирконієвої реакції. Оцінено вихід у навколишнє середовище біологічно важливих радіонуклідів під час аварії під дією високих температур. Вивчено продукти подальшої деструкції ЛПВМ під дією природних і техногенних факторів. Визначено можливі наслідки виходу з паливної матриці плутонію й америцію в грунтові води. Основні результати роботи знайшли впровадження як головні засади для створення офіційних нормативних документів ЧАЕС щодо забезпечення ядерної і

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"