Досліджено методологічну роль біотики в осмисленні феномену коеволюції суспільства та природи. Філософсько-методологічне осмислення біотики грунтується на вищих ідеалах коеволюції суспільства та природи як основи людського буття. Коеволюційна настанова є регулятивним методологічним принципом біотики, що дозволяє розкрити взаємини людства з природою, єдність природничо-наукового та гуманітарного знання. Саме коеволюційний перехід системи людина - біосфера до стану динамічно стійкої цілісності, симбіозу означатиме реальне перетворення біосфери в ноосферу. Проведено синтез біотики та синергетики. Синергетика кардинально змінила процеси розвитку та примноження наукового знання про світ і людину, пізнавальні можливості людини. З використанням синергетичного підходу виявлено цінні ідеї та уявлення, а саме: цінності, екологічної стійкості, біоетичної свідомості, глобальних наслідків локального втручання людини в природу. Біотика пропонує шлях створення суспільства, здатного до спільного розвитку з біосферою, тобто такого, яке може перейти в епоху ноосфери. Об'єктом вивчення стає відповідальна особистість. Чим більше зусиль суспільства буде спрямовано на формування такої особистості, тим більш усвідомленими, ефективними стануть зусилля людей щодо формування біотичної освіти. Одним з найважливіших компонентів біотичної освіти є підготовка спеціалістів, здатних вирішувати завдання різного масштабу. Результатом такої освіти може стати біотичний світогляд, центром якого є ідеї цінності життя, єдності людини та живої природи.

• Горпенко Ганна Володимирівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"