Проведено грунтовне дослідження процесу модернізації політичної системи королівства Марокко. Обгрунтовано теоретичні положення та політичні прогнози щодо закономірностей модернізації та демократизації арабо-мусульманської монархії. Узагальнено досвід державної модернізації "зверху" за умови конституційної монархії. Визначено пріоритетну значущість глави держави - короля - у процесі її реалізації. Запропоновано оригінальне тлумачення сутності визначених етапів демократизації Марокканської конституційної монархії. Проаналізовано закономірності та специфіку складного поєднання монархії, ісламу та основних демократичних принципів (існування конституції, парламенту, виборчої системи) у Марокко. Уточнено зміст понять "традиційна", "парламентська" та "дуалістична" монархії. Здійснено багатофакторний політологічний аналіз політичного поля та конституційного дизайну Марокко. Визначено тип марокканської монархії. З'ясовано місце і роль політичної опозиції у модернізаційному процесі. Вперше в науковий обіг введено значний фактичний матеріал щодо утворення нових політичних партій у Марокко. Досліджено програми, політичну діяльність, участь у виборчих змаганнях і визначено їх реальне місце у партійно-політичній системі країни. Встановлено спадковість доктрини хасанізму на сучасному етапі політики модернізації у роки правління короля Мохамеда VI.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"