На підставі широкої джерельної бази модернізації політичної системи королівства Марокко запропоновано концепцію дослідження, яка містить теоретичні положення та політичні прогнози щодо закономірностей процесів модернізації та демократизації у арабо-мусульманській монархії Марокко. На базі великого фактичного матеріалу підсумовано досвід державної модернізації "зверху" за умови конституційної монархії, визначено пріоритетну значущість у цьому процесі глави держави - короля. Висвітлено суть і зміст етапів демократизації Марокканської конституційної монархії. Комплексно проаналізовано закономірності та специфіку складного поєднання монархії, ісламу та головних засад демократії (конституцію, парламент, виборчу систему) у даної держави. Уточнено поняття "традиційна", "парламентська" та "дуалістична" монархії. Здійснено спробу визначити місце Марокканської держави в цьому понятійному переліку, а також багатофакторний політологічний аналіз політичного поля та конституційного дизайну Марокко. Розглянуто роль опозиції в модернізаційному процесі. Уперше до наукового обігу введено значний фактичний матеріал, який стосується утворення нових політичних партій у країні, їх програм, політичної діяльності, участі у виборчих змаганнях. Визначено спадковість доктрини хасанізму на сучасному етапі політики модернізації у роки правління короля Мохамеда VI.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"