Удосконалено висновок про те, що у міжнародній доктрині не вироблено єдиного поняття міжнародного гуманітарного права (МГП) як галузі, немає єдності щодо її змісту, предмета правового регулювання та, відповідно, системи. По-новому проаналізовано міжнародно-правову регламентацію ведення воєнних дій, що дало змогу виділити у елементній (суб'єктно-об'єктній) системі МГП предметно-нормативні блоки його міжнародного регулювання. Вперше у вітчизняній науці міжнародного права зроблено висновок про те, що одночасно з розробкою нових норм існує об'єктивна потреба у продовженні кодифікації норм, які уже містяться у самих кодифікованих джерелах, за допомогою надання їм системності, предметності, зведення однорідних міжнародних норм у єдиний нормативний акт. Зазначено, що підхід світового співтовариства до проблеми заборони або обмеження засобів і методів ведення воєнних дій логічно обгрунтований та обумовлений, насамперед, головним призначенням даної групи норм - захистом цивільного населення, мирних об'єктів і жертв війни. Встановлено, що у результаті співробітництва держав сформувався міжнародно-правовий механізм захисту прав людини за умов збройного конфлікту. Вперше сформульовано висновок про те, що механізм сприйняття норм МГП національною системою права України має конституційну регламентацію та у процесі імплементації реалізує засоби трансформації норм міжнародних договорів, які відповідають міжнародній практиці.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ярмакі Володимир Христофорович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"