Здійснено теоретичні й експериментальні дослідження міцності та прогинів сталебетонних згинних елементів, в яких було закріплено додаткову ненапружену арматуру у розтягнутій зоні за різних рівнів напруженого стану та величин основної та додаткової арматури за умов короткочасних і тривалих навантажень. Установлено, що момент втрати експлуатаційної придатності та жорсткість згинних елементів з додатковою арматурою залежать від характеристик напруженого стану елемента до встановлення додаткової арматури. З'ясовано, що у разі менших напружень є більшим діапазон сумісної роботи основної та додаткової арматури та ефективнішим - підсилення. На підставі дослідження взаємодії стисненої та розтягненої зони за умов розвантажень розроблено методику розрахунку залишкових напружень та деформацій за повних і часткових розвантажень до закріплення додаткової арматури. Для визначення напруженого стану згинного елемента до встановлення додаткової арматури використано методику визначення деформацій і напружень у перерізі з тріщиною. Розроблено методику розрахунку момента втрати експлуатаційної придатності, міцності та прогинів згинних елементів з додатковою арматурою з урахуванням залишкового напруженого стану. Наведено алгоритми визначення момента втрати експлуатаційної придатності, міцності та прогинів залежно від рівня навантаження та розвантаження до встановлення додаткової арматури. Наведено рекомендації щодо оптимального підсилення згинних елементів з урахуванням залишкового напруженого стану.

• Крамарчук Андрій Петрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"