Дисертацію присвячено вивченню наукової співпраці українських та іноземних вчених у міжвоєнний період. Когорту українських науковців склали три групи вчених - з Радянської України, західноукраїнських та емігрантів. Іноземний аспект дослідження включав увесь загал закордонного наукового світу, який був охоплений науковою співпрацею з різними групами українських вчених. Проаналізовано характер і зміст наукової праці іноземних вчених в УРСР та діяльність радянських українських вчених у закордонних наукових центрах. Розглянуто різні форми співпраці між ученими. Значне місце приділено міжнародним науковим форумам як важливій формі зв'язків науковців усіх країн світу. Висвітлено стан науки у Західній Україні та визначено її можливості щодо наукової співпраці з іноземною науковою громадськістю. Розкрито роль Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові як основного організатора налагодження контактів західноукраїнських вчених з іноземним світом. Найбільш мобільні та вільні у своїй діяльності українські вчені-емігранти зуміли не лише продовжити справу національної науки, але й гідно презентували свій внесок та освітні центри за кордоном, що за умов зростаючої "радянізації" науки в УРСР забезпечило безперервне знайомство іноземців з українською наукою.

• Саган Галина Василівна (історичні науки)
• Саган Галина Василівна (історичні науки)
• Саган Галина Василівна (соціологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"