Вивчено нефротоксичну дію нестероїдних протизапальних препаратів з селективним і неселективним інгібуванням циклооксигенази-2 й обгрунтовано доцільність використання триметазидину для корекції нефротоксичної дії та підвищення ефективності фармакотерапії індометацином. Показано, що нефротоксичність індометацину реєструється навіть у разі короткочасного застосування в середніх дозах і виявляється у дозозалежному зниженні клубочкової фільтрації, зростанні вмісту сечовини та креатиніну в сироватці крові, затримці натрію та калію, зростанні екскреції з сечею гамма-глутамілтранспептази, аланін- та аспартатамінотрансферази. Німесулід і мелоксикам мають менший вплив на процеси фільтрації в нирках та ензимурію, ніж індометацин і діклофенак натрію. Показано, що нефротоксичність індометацину та діклофенаку натрію тісно корелює зі стаціонарною концентрацією препаратів у крові та вмістом їх глюкуронідних метаболітів у сечі. Доведено доцільність застосування триметазидину для профілактики нефротоксичної дії індометацину. Показано, що мізопростол і молсідомін за нефропротекторною активністю значно поступаються триметазидину, селеніту натрію та бета-каротину. Застосування триметазидину пацієнтів з захворюванням суглобів дозволяє практично повністю запобігти викликаній індометацином депресії клубочкової фільтрації, порушенню азотовидільної функції та посиленню ензимурії. Експериментально встановлено, що триметазидин має власну протизапальну активність і гальмує розвиток ад'ювантного артриту в щурів. Включення триметазидину до комплексу лікування індометацином у хворих на ревматоїдний артрит

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Пентюк Наталія Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"